Урок 7. Стихійні лиха

Урок 7

Тема: Стихійні лиха

1. Провісники стихійних лих

   Час від часу у світі трапляються природні катастрофи. Декілька років тому на узбережжі Індії, Таїланду та інших країн Південно-Східної Азії сталося цунамі. Хвилі заввишки з десятиповерховий будинок вщент зруйнували прибережні міста та всесвітньо відомі курорти.

   Цунамі забрало більш як 300 тисяч людських життів. Величезна кількість жертв пояснюється тим, що цунамі не характерне для цього регіону, місцеві мешканці ніколи не чули про нього. Країни, які опинилися в зоні стихійного лиха, не мали системи передбачення цунамі й оповіщення про нього.

   Чи відомо тобі, що тварини мають здатність передбачати зміну погоди? Їхнє існування цілком залежить від природи, тому вони реагують навіть на невеликі зміни в довкіллі. А що вже казати про стихійні лиха! Тварини відчувають їх наближення і намагаються урятуватись.

  Наприклад, під час цунамі в Індії слони врятували своїх погоничів тим, що перестали їх слухатись і попрямували в гори, якнайдалі від узбережжя.

   Ластівки низько літають — на дощ і вітер.

   Багато ворон літає та каркає — на негоду.

   Чайки сидять на воді — на добру погоду, а якщо ходять уздовж берега — буде шторм.

   Жаби стрибають уздовж берега — на дощ, а якщо сидять у воді — дощу не буде.

  Якщо кіт спить, закриваючи лапкою ніс, очікуй похолодання. А якщо лежить черевцем догори, буде тепло.

  Рибки в акваріумі здатні передбачати землетрус - вони стають занепокоїними та хаотично і швидко кружляють в акваріумі. Саме тому в багатьох будинках Японії є акваріуми, адже це країна де часто бувають землетруси.

2. Характеристика стихійних лих 

   Стихійне лихо — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.

    Стихійні лиха можуть виникати як незалежно один від одного, так і зв'язано: одне з них може спричинити за собою інше. Деякі з них часто виникають в результаті діяльності людини (наприклад, лісові та торф'яні пожежі, виробничі вибухи в гірській місцевості, при будівництві гребель, закладці (розробці) кар'єрів, що часто призводить до зсувів, сніжних лавин, обвалів льодовиків тощо).

    Незалежно від джерела виникнення, стихійні лиха характеризуються значними масштабами й різною тривалістю — від декількох секунд і хвилин (землетруси, снігові лавини, лімнологічні катастрофи) до декількох годин (селі), днів (зсуви) і місяців (повені).

За місцем виникнення стихійні лиха поділяють на:

1) Літосферні - відбуваються на землі (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі);

2) Гідросферні - пов'язані з водою (повені, снігові лавини, шторми);

3) Атмосферні - за участю повітряних потоків (урагани, зливи, ожеледі, блискавки).

    До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, смог, град, блискавки, лісова пожежа й інші. Злива, снігопад, заморозок, ожеледиця та інші явища, що постійно спостерігаються можуть мати характер стихійного лиха при раптовому різкому настанні або при незвичайно високій інтенсивності. 

   Найнебезпечнішим стихійним лихом вважаються цунамі, тайфуни, посуха і перетворення місцевості на пустелю.

Літосферні

   Землетруси — підземні поштовхи, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та руйнування різноманітних споруд. Ділянка підземного удару викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках. Ділянку землі, із якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану на поверхні землі ділянку — епіцентром землетрусу.

   У сейсмічному плані найнебезпечнішими областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

   Попередити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз справджується лише у 80 випадках і носить орієнтовний характер. Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси посідають перше місце у світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.

   Сель — стрімкий потік великої руйнівної сили на басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди є сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, розмив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: вирубка лісів і руйнування ґрунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах, неправильна організація обвалів та підвищена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив.

   Рух селів — це суцільний потік із каміння, бруду та води. Вони мають у своєму складі тверді матеріали (10—75% від всього об'єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/с. 

    За складом розрізняють потоки 

1) грязьові — суміш води, невеликої кількості землі та дрібного каміння; 

2) грязе-кам'яні — суміш води, гравію, гальки та невеликого каміння; 

3) водо-кам'яні — суміш води з камінням великого розміру.

   Зсуви — зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння. Зсуви є одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ.

    Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. 

1) До природних належать: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та інше. 

2) Штучними причинами є руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах та інше. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів пов'язано з діяльністю людини (антропогенний фактор).

   Обвал — відрив снігових (льодяних) брил або мас гірських порід від схилу чи укосу гір та їх вільне падіння під дією сил тяжіння.

   Обвали природного походження спостерігаються у горах, на берегах морів, обривах річкових долин. Це — результат послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння. Їх виникненню сприяє наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід.

   Осип — це нагромадження щебеню чи ґрунту біля підніжжя схилів. Райони Карпатських та Кримських гір підпадають під дію обвалів та осипів, деякі з яких мали катастрофічний характер та призвели до людських втрат.

Атмосферні

   Сильний дощ — дощ з кількістю опадів понад 50 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах тривалістю менше 12 годин. В Україні з-поміж стихійних явищ найчастішими є сильні дощі (зливи), які спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Найчастіше вони бувають у Карпатах та горах Криму.

   Град — частинки льоду, різні за розмірами, формою і структурною неоднорідністю, що випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. У 40% випадків випадання граду спостерігається дрібний інтенсивний град.

   Сильна спека — підвищення температури повітря до плюс 35 °С і вище. В степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою понад З0 °С, причому в деякі роки вона перевищує 40 °С. Нижчою вона буває в зонах Полісся та лісостепу.

   Суховії — це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. Під час суховіїв посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин. Найбільше зазнає дії суховіїв степова зона, а також частково зона лісостепу.

   Посухи — тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у ґрунті і, як наслідок, погіршення росту, а іноді і загибель рослин. Найчастіше вони бувають на півдні степової зони. В більшості випадків мають локальний характер і дуже рідко охоплюють площі до 30—50% території України.

   Ураган — це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта. На більшій частині території України вітри зі швидкістю понад 25 м/с бувають майже щорічно.

    Смерчі — сильний вихор, який опускається у вигляді темної вирви чи хобота і має майже вертикальну вісь. Найменш досліджене, але найбільш руйнівне явище. Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи у себе воду та предмети, які трапляються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Звичайно смерчі завдають значних збитків господарству і призводять до людських жертв.

   Пилові бурі — довготривале перенесення значної кількості пилу та піску сильним вітром зі швидкістю понад 15 м/с, тривалістю понад 12 годин. Типове явище у зораних степах, яке завдає значної шкоди сільському господарству. В зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі.

   Сильні снігопади — інтенсивне випадання снігу у кількості понад 20 мм за період менше 12 годин (визначається шаром талої води), що призводить до значного погіршення видимості та припинення руху транспорту.

   Сильні морози — зниження температури повітря до мінус 30 °С і нижче.

  Сильні ожеледі — шар щільного матового чи прозорого льоду діаметром понад 20 мм, що наростає на дротах та наземних предметах внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману, частіше при температурі повітря трохи нижче 0 °С. Визначальним фактором небезпеки ожеледі є не так інтенсивність, як тривалість цього явища. Сильна ожеледь триває близько 12 годин, іноді до 2 діб.

   Тумани — явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють перешкоди для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря.

  Лісові пожежі — неконтрольоване горіння на землях лісового фонду. Вони виникають, в основному, з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників (грози, вулканічної діяльності). Залежно від характеру горіння, швидкості поширення вогню та розмірів пошкодження лісу, розрізняють чотири категорії лісових пожеж: 

- низові (або низинні), 

- верхові (або повальні), 

- підземні (торф'яні або ґрунтові) 

- пожежі дуплистих дерев. 

   Найпоширеніші низові пожежі, частка яких становить близько 80% з усіх випадків можливих пожеж.

   Торф'яна пожежа — загоряння висушеного торфовища внаслідок природних чинників або викликане штучно. Вони часто захоплюють величезні простори і дуже важко піддаються гасінню. Небезпека їх у тому, що горіння виникає під землею, створюючи порожні місця у торфі, який уже згорів, і в ці порожнини можуть провалюватися люди й техніка.

Гідросферні

  Повідь, повіддя, повінь — стихійне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу. Терміни «повінь» та «повідь» у повсякденній мові вживають як синоніми. У гідрології повенями називають регулярні розливи водойм, які повторюються зазвичай щороку, і часто не спричиняють стихійного лиха. Нерегулярні розливи називаються паводками.

   Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води, внаслідок танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах — внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повені може стати вітер, який «наганяє» воду. 

   Цунамі — хвилі, довжиною більше 500 м, які утворюються в морі чи в океані зазвичай внаслідок землетрусів чи вивержень вулканів на дні Світового океану й охоплюють усю товщу води.

3. Ліквідація наслідків стихійного лиха

   Питання, пов'язані зі зменшенням збитків та ліквідацією наслідків стихійного лиха, вирішує комплекс державних служб, об'єднаних під назвою цивільна оборона. Серед заходів, спрямованих на зменшення шкоди від стихійного лиха, важливу роль відіграють підготовка й навчання населення, організація роботи рятувальних служб, створення відповідної інфраструктури, евакуація населення із районів стихійного лиха. У випадку стихійного лиха значних масштабів держава може оголосити в певних районах надзвичайний стан.

Ліквідація наслідків будь-яких стихійних лих полягає в наступних діях:

1) оповіщення державних служб та населення про небезпеку стихійного лиха;

2) організація управління рятувальними силами в районі лиха;

3) ведення розвідки та встановлення ступеня і масштабів руйнувань, затоплення та інших даних;

4) виявлення об'єктів і населених пунктів, яким загрожують наслідки стихійного лиха;

5) визначення складу, чисельності сил і засобів, які залучаються для рятувальних та інших робіт;

6) організація медичної допомоги потерпілим і евакуації їх у лікувальні заклади, виведенні населення в безпечні місця та його розміщенні;

7) забезпечення громадського порядку в районі лиха;

8) організація матеріального, технічного і транспортного забезпечення та інших заходів, спрямованих на підготовку рятувальних робіт; 

9) ліквідацію наслідків стихійного лиха.

4. Домашнє завдання

1) Зробити конспект

2) Виконати тестові завдання

Код доступу 825743

посилання
join.naurok.ua

Увага!!! Тест активний до 9 травня до 12.00